Життя та волонтерство під час сирен
Під час волонтерства з "Мурашками" у Києві письменниця Анджела Рогнер відчула те, що стало частиною повсякденного життя мільйонів українців: продовжувати працювати, поки над головою лунають сигнали повітряної тривоги.
У своїй статті "Сирени" Анджела описує роботу з командою "Мурашок", коли волонтери розкатували тісто, фасували страви та продовжували свою справу під час тривалої повітряної тривоги. За межами кухні було чутно, як українська протиповітряна оборона перехоплює дрони над Києвом.
Її роздуми — не лише про страх, а й про стійкість, необхідну для того, щоб продовжувати звичайне життя в надзвичайних обставинах.
Анджела пише про психологічний вплив сирен, про те, як люди адаптуються до постійної небезпеки, і про те, що вона спостерігала серед волонтерів та мешканців Києва. У "Мурашках" робота не зупиняється, бо люди, які залежать від цієї підтримки, все ще потребують того, щоб їжу готували, пакували та доставляли.
Її досвід пропонує особистий погляд на те, чим може бути волонтерство в Україні, окрім самої роботи.